У пастці. Безсилий. Невпевнений. Це почуття, які виникали у мене під час цього карантину. Коронавірус викликає страх в усьому світі; люди, влада та народи намагаються зрозуміти, як реагувати. Вони вибудовують плани: закрити крамниці та зупинити транспорт, обмежити пересування людей. Кажуть залишатися вдома і виходити тільки з серйозних причин, і тільки одягнувши маску та захисні рукавички. У мене таке відчуття, наче вищі сили контролюють моє життя.

        У мене було таке відчуття навіть у звичайних умовах, коли ще не було пандемії. Я іноді відчуваю, що вищі  сили піймали мене та контролюють – і я насправді не вільний: влада обмежує мою свободу пересування, економіка обмежує мою купівельну спроможність, вороги, як внутрішні, так і зовнішні, шукають способи перемогти нас. Я почуваюся невпевненим у майбутньому, тому що я не знаю, як поведеться президент, чи Путін, чи якою буде економіка. Всі вони сильніші за мене та викликають у мене відчуття безсилля та підпорядкування чиємусь порядку дій. Тому, коли ми збираємося святкувати воскресіння Христа, я хочу радіти, хочу святкувати; однак відчуваю, що я святкую нове життя у печері. Я хочу фокусуватися на радості, однак, коли я насправді думаю про неї, я все ще почуваюся наче полонений.

        Навіть коли іноді я, як християнин, думаю про Біблію та спасіння, я маю відчуття безпорадності. Ще до мого народження хтось згрішив, і ось я народився у гріховний світ.  Але Ісус помер за мої гріхи, і повстав з могили, і дає мені спасіння. У мене немає ніякої можливості, щоб заробити його. Я просто приймаю спасіння та чекаю на Його повернення.  Так і є, однак беручи до уваги Ісуса, Святого Духа, світ, плоть, диявола та усіх його демонів, Біблію, пастора та церкву, я іноді почуваюся наче мале дитя у великій кімнаті, яке штовхають та вдаряють великі дорослі, що вештаються навколо і не помічають мене.

        Духовна боротьба триває, і більшість учасників набагато сильніші за мене, та справжнє розуміння Божої роботи в спасінні означає, що моє життя, мій рух, моє існування у цьому світі має сенс, мету та справжнє значення. Мій гріх зробив мене винним, слабким та без надії.  Та через те, що Ісус помер за мої гріхи та повстав знову, вірою я маю прощення, нову силу та живу мету для свого життя. Петро каже, що Бог « відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих» (1 Петра 1:3). Павло каже, що «як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми жили обновленням життя» (Римлян 6:4). Ісус Христос став людиною, як я, обмежений усіма умовами людського життя, та помер від людської руки та духовних сил. Але Бог Отець воскресив Його з мертвих, даруючи нове життя усім, хто вірить.

       Отже що означає для нас воскресіння Христа? Воскресіння означає, що вірою в Ісуса я не обмежений владою, економікою чи Путіним. Воскресіння означає, що ми вільні жити. Істинне життя знаходиться в свободі любити – любити Бога в поклонінні і любити людей, благословляючи їх та підносячи їх. Я не у пастці поганих сімейних обставин чи поганої роботи чи безробіття, поганої економіки чи невідомого майбутнього країни, в якій триває війна.

        Ісус «прийшов для того, щоб  мали життя і мали з достатком» (Івана 10:10). Таке повноцінне життя означає, що Божою благодаттю я живий і що ніякий карантин, віруси чи ще щось не здатні заволодіти мною по-справжньому. Нині я вільний любити. Нині, тому що Ісус повстав з могили, я можу благословити того, хто знаходиться найближче до мене. У хворобі я можу молитися. Під час карантину я можу зростати у любові до Бога та в характері через читання Його Слова. У скруті чи навіть в ув’язненні, як Павло (Дії 16:25), я можу співати Тому, Хто любить мене. Так як Ісус живе, Він дав мені цей благословенний дар життя. Нині я вибираю жити!