Святкування Адвенту в українському суспільстві набуває все більшої популярності. Багато сімей використовують чотири тижні грудня, що передують Різдву, готуючись до святкування цієї величної події.
Це не тільки прикрашання оселі, подвір'я чи вулиць різдвяними прикрасами. Це насамперед духовне приготування: переосмислення свого життя, усвідомлення величі дару Божої любові та благодаті, що був даний через Ісуса Христа.
Слово «адвент» запозичене з латинського аdventus, що означає «пришестя», «прихід». Отже це період очікування Його приходу, тобто народження Спасителя у Віфлеємі. Це очікування сповнене радості, бо здійснюються Божі обітниці, які були дані людству за багато років до народження Ісуса.
Звичай святкування Адвенту бере початок у давнині. Єпископ Амвросій Медіоланський (пом. 397 р.) доклав чимало зусиль для популяризації християнського вчення в Римській імперії. Не виключено, що різдвяна традиція створювалася на противагу язичницьким святкуванням, звичним символам надавалося нове значення, спрямовуючи увагу до Євангельських подій. Згодом різдвяні богослужіння стали проводити не тільки у Римі, але також в Іспанії, Північній Африці, Галії (теперішня Франція) та деяких інших країнах Європи.
Серед реформаторів не було єдності у схваленні традиції Адвенту та святкування Різдва, проте усі вони були однодушними в розумінні значення народження Ісуса Христа, щоб спасти «людей Своїх від їхніх гріхів» (Матвія 1:21).
За часів радянського атеїзму усі прояви релігійного життя нещадно придушувалися та знищувалися. Оскільки християнство мало найбільший вплив, то замість Різдва почали святкувати Новий рік і возвеличувати вигаданих казкових персонажів. Радянська влада перешкоджала проведенню різдвяних богослужінь, робила усе для того, щоб розпорошити і знищити християн.
У наші дні в період Адвенту деякі церкви складають особливий план читання Біблії, пропонують разом звершувати піст, вивчати святу історію. Існує також звичай щонеділі запалювати одну з чотирьох свічок Адвенту, кожна з яких має особливе значення. Це супроводжується читанням біблійних текстів, що говорять про перший прихід Ісуса Христа. На богослужіннях проголошуються проповіді про народження Ісуса, лунають різдвяні пісні, заохочується благодійність. Ця доброчесність спрямована на нужденних, страждальців, усіх, хто потребує підбадьорення та підтримки.
Отже, період Адвенту — це хороший час спрямувати нашу увагу на вічні істини Слова Божого, розповісти іншим про значення народження Господа Ісуса Христа, закликати до віри, надії та любові.
Створюючи святкову атмосферу на різноманітних заходах, готуючи подарунки та роблячи добро, будемо пам'ятати про найголовніше: славний Господь, Який народився у хліві, царює зараз над усім творінням, Він знову прийде у славі Своїй, щоб судити живих і мертвих. Славімо Його!
Бажаю благословенного часу в очікуванні Різдва та пізнання Бога через вивчення Його Слова!
Руслан Хмиз,
Ректор КБС