Літо, природа, намети, спорт, нові друзі та вивчення Біблії. Усі ці фактори створюють неймовірну атмосферу, де потужно проявляється робота Святого Духа. З 8 по 13 липня 2019 року в мальовничій місцевості Волині, біля озера Сомине, пройшов 11-й підлітковий християнський фестиваль Волинської області, який об’єднав більше 400 підлітків у віці 12-16 років. «Ми приїхали сюди, щоб покаятися», – саме так відповідають учасники на запитання «Чому ви тут?» Дуже конкретна і достойна ціль приїзду. Мимоволі пригадую історію, коли натовп після проповіді Апостола Петра на день П'ятидесятниці запитував у нього: «Що ж ми маємо робити?» (Дії 2:37). Відповідь Петра була конкретною: «Покайтеся і нехай кожен з вас охреститься у Ім’я Ісуса Христа» (Дії 2:38). Сьогодні, як і 2 000 років тому, Дух Святий через проповідь Євангелії зворушує серця людей відвертатися від гріхів і присвячувати життя Богові. 
Про досвід організації євангелізаційних підліткових фестивалів ми говорили з Юрієм Михальчуком, пастором церкви «Фіміам», м. Луцьк, відповідальним за підліткове служіння ООЦ ЄХБ на Волині.

В.О.: Всі знають про Молодіжні обласні фестивалі і про Всеукраїнський конгрес християнської молоді. Це в тренді молодіжного служіння України впродовж останніх 10-15 років. Але дуже рідко можна почути про фестиваль для тінейджерів. Як виникла ідея організовувати підліткові фестивалі? 
Ю.М. Багато баптиських церков у Волинській області мали невелику кількість підлітків, не мали посвячених лідерів і не мали фінансів для служіння тінейджерам через літні табори. У мене з'явився біль в серці і бажання створити умови, щоб підлітки почули Євангеліє. Саме в підлітковому віці багато людей приймають рішення присвятити своє життя Богові. До певного моменту діти живуть вірою батьків. У віці 11-12 років настає момент істини: чи стане віра батьків їх особистою вірою. Якщо батьки віруючі, це ще не гарантія, що діти обирають для себе шлях віри. На молодіжних фестивалях акцент організаторів сфокусовано у сфері духовного росту учасників, а на підліткових – проповідь Євангелія та заклик до покаяння.

В.О.: Отож, дві причини, які спонукали вас організовувати підліткові проекти: перша – допомога церквам у служінні з тінейджерами, а друга причина – допомогти церквам у розповсюджені Євангелії.
Ю.М.: Так. Хочу додати ще один момент. Навіть церкви, які самодостатні в організації таборів, з радістю привозять своїх учасників на обласні фестивалі, бо там завжди нові знайомства, цікаві конкурси та спортивні турніри, одним словом, все те, що приваблює юних та енергійних.

В.О.: Це точно. Підліткам важливо бути серед таких, як вони самі. Для них важливо побачити, що тих, хто увірував в юному віці, багато по всій області і навіть країні. Це вже 11-й фестиваль! 11 років – то тривалий період. Чи бачите ви плоди своєї роботи?
Ю.М.: Плоди… Якось приходжу я до церкви в с. Хотешів і кажу: «Ну як, у вас вже хрещення були?» Пастор каже: «Ні, ще буде».  «А скільки у вас людей готуються до хрещення?» «Четверо людей», – відповідає. Питаю: «А якого віку?» «Всі молоді, вони з віруючих сімей, 16-17 років». Запитую: «А як ці підлітки покаялися?» «На підлітковому фестивалі». Фактично, через два роки після фестивалю підлітки приймають хрещення. Я помітив, що з 400 учасників приблизно 140-150 людей приймають рішення жити з Богом. Звичайно, прийняте рішення – це тільки початок тривалої подорожі слідування за Христом. Але важливо, що фестиваль – це місце, де підлітки приймають духовні рішення. І коли запитуєш їх, чому вони сюди приїхали, то часто чуєш: «Ми приїхали сюди покаятися». Як таке чую, то мене переповнює неймовірна радість! Адже вони приймають рішення слідувати за Богом також і через те, що бачили приклад своїх старших друзів, своїх братів і сестер, як ті присвячували своє життя Богові. Ця культура йде від покоління до покоління. Часто, коли відвідую церкви, на світлинах з хрещення впізнаю учасників фестивалю. Мабуть, це і є плоди, а також велике підбадьорення та винагорода за служіння.

В.О.: Тобто на Волині існує певна традиція, яку розуміють підлітки: фестиваль – це час і місце для прийняття духовних рішень?
Ю.М.: Так. Я помітив, що пастори і батьки також це розуміють. Більше того, вони зацікавлені, щоб підлітки з їхніх церков ставали учасниками таких проектів, адже потім може бути пізно. В 16 років, після завершення школи, молоді люди залишають свої сім'ї, церкви, бо вступають на навчання в інше місто. На жаль, такі діти часто віддаляються від Бога, потрапляють в студентську культуру, де їх захоплює гріховний спосіб життя. Тому пастори і батьки зацікавлені в тому, щоб рішення дітей жити з Богом було прийнято перед тим, як діти залишать батьківський дім. 

В.О.: Оскільки я зайнятий підготовкою лідерів молодіжного і підліткового служіння в Київській богословській семінарії, то мене цікавить питання, як ви готуєте лідерів?
Ю.М.: Найкращий варіант, коли людина вийшла з підліткового служіння, в 16-17 років приймає хрещення, потім стає помічником лідера. Пізніше, отримавши необхідний досвід, бере відповідальність як наставник чи керівник служіння. Якщо рослина здорова, то вона буде рости і плодоносити. Якщо у християнина є досвід і є посвята, то будуть і духовні плоди. Але якщо немає посвяти, але є гріх, то результат буде нульовим. Також люди мають можливість навчатися в біблійних коледжах і у семінаріях. Але учбові заклади не роблять з християнина служителя, тому що це має бути покликання від Бога.

В.О.: Тобто філософія така: спочатку людина приєдналася до команди, починає активно служити, набирається досвіду, бачить підтвердження свого покликання, і тоді виникає потреба в нових знаннях, що і спонукає йти навчатися в семінарію? 
Ю.М.: Все вірно. Є ще один метод, як ми піднімаємо компетенцію лідерів, це –конференції.

В.О.: Скільки разів на рік ви проводите конференції для лідерів?
Ю.М.: Два рази на рік – весною і восени. Також я проводжу робочі регіональні зустрічі для лідерів, куди приїжджають служителі з конкретного регіону, і ми плануємо та аналізуємо діяльність, яку звершують церкви для підлітків.

В.О.: Це навчання на досвіді інших людей?
Ю.М.: Так, я називаю це робочі зустрічі, де один одного можемо наставляти і ділитися своїм досвідом.

В.О.: Ви робите багато роботи, якої не видно, але без якої неможливо організовувати такі прекрасні фестивалі, на які підлітки приїжджають, щоб покаятися. Дякую вам за вашу працю, дякую за добрий приклад цілеспрямованого служіння, дякую за цю розмову. 
Ю.М.: Слава Богу.

         Отож на прикладі Відділу підліткового служіння у Волинській області можемо зазначити декілька важливих принципів плідної роботи з тінейджерами. 
     По-перше, це зрощення лідерів. Криза лідерства – питання старе як світ. Сьогодні критично мало компетентних, духовних, цілеспрямованих служителів на всіх рівнях суспільної і в тому числі церковної сфери. Марно сподіватися, що компетентні і посвячені служителі з'являються самі по собі. Лідер зрощує лідера, і це кропіткий, тривалий процес. Тому завдання для лідера – виховання нового лідера. Це відбувається таким чином: потрібно побачити потенційного служителя, залучити його до служіння у якості помічника, направити в семінарію для навчання. Якщо це сфера молодіжного та підліткового служіння, то ця програма в Київській богословській семінарії зарекомендувала себе дуже ефективною та плідною.
      По-друге, це командна робота. Мова про систематичну роботу з лідерами підліткового служіння місцевих церков впродовж року. Це і робочі зустрічі, де присутній аналіз ефективності роботи, планування служіння, а також присутній елемент підзвітності один перед одним у служінні. Разом з тим підтримується зв’язок з пастором місцевої громади. 
     По-третє, це цілеспрямованість в служінні. Тобто створення проектів для підлітків, на яких програма та атмосфера будуть сприяти досягненню однієї головної мети. В контексті Підліткового фестивалю на Волині, це – покаяння. 

Розмову провів Василь Острий, директор програми «Молодіжне і підліткове служіння» в Київській богословській семінарії